BEPS. Ключові аспекти для України

У липні 2013 року після зборів G20 стартував план з протидії розмивання бази оподаткування та виведення прибутку з-під оподаткування, більш відомий під абревіатурою BEPS.

І зараз, коли ми взяли курс на оптимізацію інвестиційного клімату та поліпшення «життя» бізнесу до кінця 2018 року в Україні потрібно ввести мінімальні стандарти BEPS. Інакше країна ризикує зіткнутися з санкціями з боку Євросоюзу.

Через прогалини та неузгодженості в національному і міжнародному податковому законодавстві міжнародні компанії зменшують або уникають зобов'язань по сплаті податку на прибуток. Таким чином, країни втрачають надходження до бюджету.

Саме тому країни-члени ОЕСР і G20 розробили план дій BEPS і Програму розширеного співробітництва для встановлення правил гри, за якими країни повинні формувати стратегії податкового планування. Фірми і компанії, які раніше могли уникнути оподаткування, більше не зможуть цього зробити, і державний бюджет не втратить надходження. Механізм BEPS вкрай важливий для країн з економікою, що розвивається, оскільки вони особливо залежать від податку на прибуток підприємств.

З 2017 року Україна приєдналася до цієї програми і взяла на себе зобов'язання імплементувати так званий Мінімальний стандарт Плану дій BEPS - обов'язкові 4 заходи з 15 запропонованих.

У найближчому майбутньому Україна планує виконати ще 4, але не будемо поспішати загадувати наперед. Прийшов час реалізовувати вже обіцяне або ж отримати санкції.

Що це дає Україні?

Розкриття інформації

Найважливішим із нововведень податківці вважають новий спосіб розкриття інформації (пункт №13) - трирівнева структура документації про діяльність компанії. Причому, це відомості не по філіям або відділенням, а інформація з материнської компанії, тому і терміни подання такої звітності - 60 днів, за європейськими стандартами.

Щоб не було ніяких шахрайств: сама перевірка буде проходити в 3 етапи.

Перший рівень або майстер-файл. Це звіт про основні активах групи і головних операціях компанії. Такий звіт повинні подавати всі компанії, у яких річний дохід перевищує 50 млн євро. Для європейських компаній - це планка в 750 млн євро. Але у нас в країні таких компаній небагато, ось планку і занизили.

Так, і до речі, якщо хтось думає, що це необов'язково, то за неподання такого звіту - штраф в 300 прожиткових мінімумів (це 528 600 грн). Те ж, що сплатити штраф за неподання звичайного звіту по ТЦО.

Рівень другий - подача локального файлу, який вже зараз готують українські компанії для звітності по ТЦО в Україні. Тут розкривається вся суть операцій, які підпадають під контроль з урахуванням всього ланцюжка створення доданої вартості. Плюс, в цей локальний файл буде включатися інформація про бенефіціарів власників компанії.

І третій - самий ризиковий етап, який викликав у компаній найбільше дискусій. Адже він стосується так званої «страновой звітності». У «страновом звіті» буде вказана вся інформація про всі компанії, філії та представництва, що відносяться до зазначеної групи, причому неважливо, в якій країні.

Для «звітності в межах країни» ще важливо те, що якщо українська компанія - це частина міжнародного холдингу з оборотом понад 50 млн євро, вона буде зобов'язана подавати звіт в нашу УКРІНФОРМ в розрізі по країнах. Але тільки якщо:

· Кінцевий власник материнської компанії - український резидент;

· Материнська компанія зареєстрована в офшорі або країна її резиденції з якихось причин не обмінюється податковою інформацією з Україною;

· Більше 50% прибутку групи генерується в Україні;

· Більше 50% персоналу групи працює в Україні;

· Більше 50% виробничих активів групи знаходиться в Україні;

· Більше 50% компанії належить українським резидентам.

Варто зазначити, що інформація з цих звітів може застосовуватися тільки для оцінки ступеня ризиків! Її не можна використовувати для проведення податкового аудиту кампанії.

Для компаній та груп, дохід яких перевищує 750 млн євро, ГФС буде не просто збирати інформацію, а й поширювати її серед інших держав.

За неподання «звітності в межах країни» штраф набагато вище - 3000 прожиткових мінімумів або майже 5,3 млн грн. І це ще не багато, адже така сума була розрахована з урахуванням усіх репутаційних ризиків.

Звичайно ж, великому бізнесу в Україні має бути згодом впровадити і інші програми з переліку BEPS. Але ось цей перший - ключовий - очікується вже до кінця 2019 року. Тобто, відзвітувати потрібно буде за 2018 рік.

Тож чекаємо перших результатів!